Грабово (Szidorfalva)

1
+1

hrabovo

Географічні координати
48°36′02″ пн. ш. 22°45′33″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря 592 м

Перша згадка про село 1604 рік

Русинська частина села була основана на початку 17-го століття шляхетною родинию Szidor і в 1649 році нараховувала вже 31 кріпаків.

В 1711 р. село пограбували шведи і більша частина кріпаків його покинули. З часом Русини заселили село знову.

Графська фамілія Шенборн побудувала тут нову молочну ферму та суміжні будівлі.

Так що німецькі колоністи з Богемії після прибуття сюди знайшли вже не дикий буковий ліс, а цілком придатні для орощювання гірські (600 м.н.р.м.) на околиці села землі.

Землі які раніше вже були посівними й заселеними через війни, пограбування, хвороби стали знову запустошеними і деякі з них знову заросли. І коли колоністи прибули, вони отримали від уряду ділянку землі, яку вони повинні були очистити від ліса і чагарників. Зрубані стовбури дерев вони могли використовувати, щоб побудувати свої будинки. В адміністрації області, колоністам були дані стимули, але їхню долю пом'якшили вони незначно. До 1880 року, вісім з переселених сімей покинули село, щоб емігрувати в Америку. Колонія вижила тільки тому, що богемські німці з району Стрий Stryj (Галичина), де умови життя були некращими, переїхали в Грабово.

У жителів німецької колонії була своя церква, де пастор приходив тільки один раз на рік, діти німецьких колоністів, яких з кожним роком ставало все менше і менше, вчились в німецькомовній школі, яка була створена німецьким культурним об'єднанням DKV. 6 березня 1946 р. всіх німців с. Грабово було депортовано в Сибір.

Римо-католицький храм, збудований німцями, що заселяли частину села, можливо, наприкінці XIX ст. Стіни були з вальків (саману), дах і вежа з конічним завершенням, дерев’яні, вкриті ґонтом. Як і багато інших католицьких храмів, закритий на поч. 1970-х рр.

Церква св. пр. Іллі. 1910.

У XVII ст. у Грабові була парохія. У 1733 р. за священика Василя Левицького згадують дерев’яну церкву св. Михайла з двома дзвонами. Востаннє дерев’яну церкву в селі згадують в чеському путівнику 1923 р.
Теперішня церква є типовою мурованою базилікою. Над входом вказано дату спорудження – 1910 р. (можливо, початок робіт). Після спорудження інтер’єр храму побілили, а вельми неякісне малювання виконали аж у 1992 – 1993 роках.

У 1988 р. проведено зовнішній ремонт. Свічники до церкви зробив Петро Копач. Його остання робота – підставка-аналой, яку він зробив перед смертю в 1997 р. у 95-річному віці. Гарно різьблений іконостас містить ікони добротного малювання.

Біля церкви – дзвіниця з двома дзвонами. Напис на одному повідомляє, що дзвін купив Михайло Бабиля в 1890 р. за священика Кирила Раковського, старости Василя Соскиди та куратора Андрія Аучана. Фриз у верхній частині дзвона містить напис по-німецьки: “Leib und Sonne Landestreu”.

Неподалік села є печера опришків у Чорному лісі.

Біля с.Грабово на території сільської ради донедавна функціонував санаторій «Солені Млаки» з лікувальною водою, який, на жаль, наразі не діє.

Наявний андезитовий кар`єр


ДЖЕРЕЛО

 

© 2016 Кольчинська селищна рада

Пошук