Кольчино (Kölcsény)

2
+2

kolchyno tserkva pokrovyГеографічні координати
48°28′ пн. ш. 22°46′ сх. д.H G O

На схилі гори Тупча – три мустьєрські місцезнаходження. Тут же – городище ранньозалізного віку культури Голігради. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1971 – 1972 роках. Виявлено вали, наземні житла, господарські споруди. На території городища в різні часи знайдено два бронзових скарби та поодинокі знахідки загальною кількістю дев’ять екземплярів. Скарби датуються добою пізньої бронзи і раннього заліза. На горі Жорнина – курганний могильник куштановицької культури. В 1874 році біля залізоливарного заводу знайдено римську монету імператора Траяна.

У XII-ХІІІ ст.ст. на території селища оселилися німецькі колоністи.

Перша згадка про Кольчино в писемних джерелах — 1263. Назва села походить від угорського слова kölcsön, що означає «позичено», «подаровано». Зміна назв:
1271-Kwlke, 1296-Kulchun, Kulchen.

1768 (можливо, 1672) — на території села Шелестова (нині частина Кольчина) трансильванські князі Ракоці (власники Мукачева) створили перший на Закарпатті залізоплавильний завод, який працював на місцевій руді. Виробляв сільськогосподарські знаряддя, домашнє обладнання: січкарні, плуги, лопати, мотики, цвяхи, кухонні плити, свічники, млинки. Продукцію заводу експортували на ринки Європи.

1711 — після поразки повстання під проводом Ференца Ракоці завод разом із селом і цілою Мукачівською домінією був відібраний Габсбурґами від князів Ракоці і переданий німецьким графам Шенборнам.

1945 — на місці залізоплавильного заводу створили державний верстатобудівний завод (тоді імені Кірова).

Наприкінці ХІХ ст. у Кольчині збудували першу в Карпатському реґіоні України гідроелектростанцію (поєднану з млином; рештки обладнання ще донедавна зберігалися на терені бази відпочинку нафтопроводу «Дружба»).

Церква Покрови пр. Богородиці. 1882.

У 1692 р. згадано про Кольчино як філію Шелестова і про стару дерев’яну церкву на старому цвинтарі. Наступна згадка про дерев’яну церкву належить до 1778 р.

Теперішня церква збудована в стилі провінційної базиліки. Над входом написано дату 1882 p., але люди твердять, що церкву спорудили давніше (можливо, в 1837 р.).

У 1960 р. інтер’єр було розмальовано. Близько 1980 р. місцевий художник Василь Кость вирізав іконостас та намалював ікони. Старий іконостас знищили. Згадують, що на зворотному боці був напис латинкою.

У 1982 р. церкву зовні поштукатурено. У 1996 оновлено малювання інтер’єру. Храм повернуто греко-католикам.

Мурований хрест біля церкви поставили в 1924 р. Петро Іобак та його дружина Марія Пацкан.

Відомі люди:

  • Балега Юрій Юрійович (1953) — російський астрофізик українського походження, доктор фізико-математичних наук (1995), член-кореспондент РАН (1997).
  • Гіядор Миколайович Стрипський (псевдоніми: Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко та інші, 7 березня 1875, с. Шелестове (нині частина смт. Кольчино Закарпатської області — 9 березня 1949, в інших джерелах — 9 березня 1946, Будапешт) — закарпатський діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка та член Румунської АН.

ДЖЕРЕЛО

 

© 2016 Кольчинська селищна рада

Пошук